Спадковий договір

Відповідно до статті 1302 Цивільного кодексу України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Слід зазначити, що до спадкового договору не застосовуються норми спадкового права за Цивільним кодексом України.

Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа, а набувачами як фізичні,  так і юридичні особи.

Особливості спадкового договору з участю подружжя

Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.

Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором (стаття 1306 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом спадкового договору є майно, що знаходиться в особистій власності одного з подружжя, такий договір укладається в загальному порядку (статті 638 Цивільного кодексу України). Майно, яке було придбане в період спільного подружнього життя, належить подружжю на праві спільної сумісної власності (статті 60-62 Сімейного кодексу України). Тому спадковий договір на все спільне майно не може бути укладений без згоди другого з подружжя. Якщо договір було укладено без згоди другого з подружжя, це тягне недійсність правочину (стаття 215 Цивільного кодексу України). У випадку, якщо подружжя відчужувача не згодне із включенням спільно нажитого майна в спадковий договір, і подружжя не дійшло згоди з приводу цього майна, то відчужувач може в судовому порядку встановити свою частку в спільному майні і після цього укласти окремий спадковий договір.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Зняття заборони відбувається після смерті відчужувача на підставі пред’явлення його свідоцтва про смерть.

Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.

При укладенні спадкового договору набувач, якщо він є спадкоємцем за заповітом чи законом, не втрачає право на спадкування у тій частині майна, яка не була визначена у спадковому договорі.

 Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Спадковий договір може бути розірвано судом також на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

За більш детальною інформацією та необхідною консультацією або роз’ясненням, Ви можете звертатися до відділу «Красноградське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Красноград, вул. Бєльовська, 90, 3 поверх, каб.30, контактний номер телефону 7-05-29 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800 213 103.

Шановні роботодавці!

Запрошуємо Вас на інформаційний онлайн-семінар для роботодавців в рамках реалізації Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці для роботодавців за участі представників Головного управління Держпраці у Харківській області на тему: «Легалізація праці-основний напрямок роботи у рамках спільної діяльності Державної служби України з питань праці та Державної служби зайнятості. Розірвання трудового договору з ініціативи власника та порядок вивільнення працівників. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці».

Дата проведення семінару: 25 травня 2021 року;

Час проведення: 11:00 год. - 12:00 год.;

Місце проведення онлайн-семінару в дистанційному режимі: Красноградська районна філія ХОЦЗ, за адресою м.Красноград вул.Соборна,81А

Заявку на участь у онлайн-семінарі можно подати за тел. 05744-7-17-44.

Легальна зайнятість та ризики нелегальної трудової міграції

          Саме ці актуальні теми   розглядалися під час семінару, який проведено 20 травня 2021 року для безробітних громадян, які перебувають на обліку в Красноградській районній філії Харківського обласного центру зайнятості.

          Начальник відділу активної підтримки безробітних Людмила Гнатенко ознайомила присутніх із станом ринку праці регіону, активними програмами служби зайнятості, можливостями проходження професійного навчання в Центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості та безпосередньо у роботодавця.

          До участі в семінарі було запрошено Наталію Мухортову, фахівця відділу соціального захисту населення Красноградської міської ради, яка розповіла про зміни в трудовому законодавстві, про переваги легальної зайнятості та соціальні гарантії. Проведено ознайомлення з  оформленням трудових правовідносин.

          Значну увагу фахівці приділили нелегальній трудовій міграції та торгівлі людьми. Серед  шукачів роботи є ті, хто на собі відчув негативні наслідки «тіньової зайнятості» чи пройшов шлях заробітчанина у іншій країні, тому, захід пройшов у формі діалогу, присутні ділилися власним досвідом та отримували консультації  щодо оформлення трудових договорів, договорів цивільно-правового характеру та як не потрапити до рук шахраїв на ринку праці.

           Учасники заходу отримали буклети з контактами «Гарячої лінії» та  структур, які опікуються питанням соціального захисту громадян, які постраждали від торгівлі людьми.

Крок назустріч суспільству –  легалізація найманої праці та заробітної плати.

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість – це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.

Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах» – тут також багато цікавого.

Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.

Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.

Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення потреби у придбанні, будівництві чи ремонту житла, навчання або лікування, громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредити потрібного розміру.

У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.

Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що: вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції; не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.

З метою наведення порядку в сфері оплати праці були внесені докорінні аміни до статті 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

Якщо раніше до роботодавців за порушення трудового законодавства інспектори з питань праці могли застосовувати тільки адміністративні санкції, то відтепер все змінилось: крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції, і розміри їх вражають! До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

Тож вкотре закликаємо роботодавців та громадян зробити крок назустріч суспільству –  легалізувати найману працю та відмовитись від «чорної» зарплати в «конвертах».

ДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ – ЗАДОВОЛЕННЯ КАДРОВОЇ ПОТРЕБИ ПІДПРИЄМСТВ КВАЛІФІКОВАНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ

          Красноградська районна філія Харківського обласного центру зайнятості запрошує роботодавців та шукачів роботи скористатися послугами служби зайнятості   з професійного навчання, зокрема,   за дуальною формою навчання.

       Харківський центр професійно-технічної освіти ДСЗ вже проводить дуальне навчання за професіями: слюсар-ремонтник, муляр, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія А2).

          Дуальна освіта(відлат.dualis— подвійний)— видосвіти, при якій поєднується навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору.

          Основне завдання дуальної форми навчання є усунення основних недоліків традиційних форм і методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників, подолання розрив між теорією і практикою, освітою й виробництвом, та підвищення якості підготовки кваліфікованих кадрів із урахуванням вимог роботодавців у рамках нових організаційно-відмінних форм навчання.

          Теоретична частина підготовки фахівця складає 30% навчальної програми і проходить дистанційно у приміщенні Красноградської районної філії ХОЦЗ. Теоретичне навчання здійснюють викладачі Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

          Практична підготовка складає 70% навчальної програми і передбачає проходження виробничого навчання під керівництвом майстрів у Харківському центрі професійно-технічної освіти протягом 1-2 тижні; решту практичних вмінь і навичок в рамках обраної професії, слухач опановує безпосередньо на підприємстві під керівництвом досвідченого наставника.

          Фіналом дуального навчання є державна кваліфікаційна атестація та працевлаштування безробітного на дане підприємство. Роботодавець задовольняє кадрову потребу підприємства працівниками, які не тільки пройшли навчання на виробництві, а й стажування на робочому місці.

         За більш детальною інформацією звертатися до Красноградської районної філії Харківського обласного центру зайнятості (м.Красноград, вул.Соборна, 81 А або за телефоном 7-32-87,7-13-11).

Стартував онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав»

З 14 квітня по 14 травня 2021 року проходить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». До участі запрошуються діти віком до 18 років. Організатор конкурсу — Координаційний центр з надання правової допомоги.

Узяти участь у конкурсі, переглянути роботи та проголосувати за найкращий малюнок можна сайті: http://art-konkurs.legalaid.gov.ua

«Такий конкурс ми проводимо вже вдруге. Рік тому під час локдауну у нас виникла ідея провести захід, який дав би дітям можливість проявити творчість і дізнатися більше про їхні права. Ми створили сайт, оголосили умови конкурсу — і отримали близько 1200 малюнків. Цьогоріч умови ті самі, змінили лише тему — протидія булінгу. На жаль, вона досі є актуальною», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Роботи приймаються до 14 травня. Кожен учасник може подати на конкурс лише одну роботу. Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, в авторській техніці, в графічному редакторі тощо. Формат робіт — А3 або А4.

Проголосувати за найкращий малюнок може кожен —  потрібно авторизуватися на сайті конкурсу і поставити позначку «Подобається». Віддати свій голос можна тільки за одну роботу.

Визначення та оголошення переможців відбудеться 24–27 травня 2021 року. Переможцями стануть автори робіт, що наберуть найбільшу кількість вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях: віком до 8 років, від 9 до 13 років та від 14 до 17 років.

Нагородження переможців триватиме з 28 травня до 4 червня. Вони отримають грамоти та призи за перше, друге та третє місця у кожній віковій групі.

Детальні умови конкурсу: https://art-konkurs.legalaid.gov.ua/?contest=contest-condition