Символіку територіальних громад міста, сіл та селищ Берестинського району затверджено рішенням Берестинської районної ради від 20 грудня 2024 року № 448-VІІІ.
Великий герб району
Головною фігурою герба є схематичне зображення золотої Десятої фортеці Української оборонної лінії. Поєднання вигідного ландшафтного і географічного розташування - на високому плато, захист водами річки, проходження Муравського (торгового) шляху, наявність лісу і розташування на кордоні степової і лісо – степової зон, мало велике значення у давні історичні часи для вибору майбутнього торговельного міста – фортеці. Невиключно, що опис про добре укріплене половецьке місто – фортецю на високому плато в Іпатіївському літопису має відношення, безпосередньо, до нашої місцевості, і князь Ігор в поході на половців спускався із фортечного пагорбу і переходив річку Берестову.
Золота фортеця символізує історичну значимість місцевості району не тільки під час існуванні «Української оборонної лінії», а також в часи антів і кіммерійців, скіфів і сарматів, готів і гунів, у ІХ - Х сторіччя, як фортеця і торгове місто на північному кордоні Хазарського каганату, а після походу Святослава на Хазарський каганат – як південний кордон Київської Русі. З появою половців і утратою степових володінь Київською Руссю, як добре укріплене половецьке місто – фортеця. В часи Золотої орди місцеві мешканці - козаки використовувались, як охорона кордонів татаро-монгольської імперії, і невиключно існування, в той час, на високому міському плато укріпленого козацького форпосту. До кінця XVIII сторіччя територія нашого району не втрачає значення прикордонної і трактової фортеці зі змінною напрямку застосування, як північний кордон Ногайського ханства, потім Війська Запорізького, і пізніше південний кордон імперії.
Золоті стрічки, які поділяють великий щит на п’ять частин, символізують історичні торгівельні і сучасні транспортні шляхи району.
Зображення бойової зброї уособлює символ волі і степового простору, символізує історичне і культурне багатство району, вказують на історичну долю сучасної території.
Зображення колосів пшениці - є ознакою сільського господарства. З давнього часу район славився здобутками у сільському господарстві. Сьогодні загальна площа пашні складає 79,1 тис. га. Основною спеціалізацією району є зрощування зернових та технічних культур.
Зображення кобзи - уособлює розвинуту сучасну культуру району і культурну спадщину нашої землі, яка своїм корінням походе із далекого минулого.
Зображення книги – є ознакою значної ролі освіти в житті мешканців району, уособлює постійну турботу про зростаюче покоління. З історичних джерел відома що мешканці Українського степу, в тому числі сучасної території району володіли письменністю та будівельними знаннями на відміну від кочівників, що з’являлися на теренах сучасного району. Першу державну школу на території району було відкрито у Десятій фортеці 13 квітня 1752 року.
Срібне зображення бурової вишки обрамоване гілками лавру - є ознакою щедрості і багатства району, символізує газовидобувну промисловість, як основне джерело економічного розвитку території і добробуту його жителів. В 60 роках ХХ сторіччя на території району було відкрито газові родовища, що сприяло росту міста, збільшенню населення, розвитку економіки та промисловості.
В якості утримувачів щита Великого герба Берестинського району використане зображення запорізького козака та козачки, які символізує місцеве населення Українського степу, своєрідний етнос, що склався під впливом племен кочівників, слов’янського племені антів і воїнів Київської Русі. Крім того образ запорізького козака і козачки втілює в собі українське козацтво і населення, яке будувало фортецю і Українську оборонну лінії.
Зображення перехрестя шабель і жезла Гермеса - відображає факт входження земель району до території Запорізької Січі, та існування на його теренах «зимових» поселень козаків, де вони окрім занять сільським господарством, займалися торгівлею, завдяки проходженню торгового «Муравського шляху».
Напис «Велич і добро крізь віки» на срібній стрічці – символізує духовне та культурне багатство населення району.
Малий герб району
Малий герб Берестинського району, відповідно до сучасних вимог, має форму іспанського щита. В центрі щита розміщено золоте рельєфне зображення Десятої фортеці Української оборонної лінії, у відповідності до схеми 1743 року. Фортеця зображена з використанням кольорів національного прапору. Щит герба розділено золотими стрічками на 5 частин, з використанням трьох кольорів: зеленого, червоного та синього, де розташовані срібні стилізовані зображення:
- у 1-ому зеленому полі - зображення бойової зброї;
- у 2-ому червоному полі - зображення колосів пшениці;
- у 3-ому червоному полі - зображення кобзи, попередниці бандури;
- у 4-ому зеленому полі - зображення книги;
- у 5-у синьому полі розміщено стилізоване зображення бурової вишки обрамоване лавровими гілками.
Малий герб, у відповідності до сучасних вимог, вписується у золотий декоративний картуш, що увінчаний рослинною короною.
СИМВОЛІКА ВЕЛИКОГО І МАЛОГО ГЕРБІВ
Головною фігурою герба є схематичне зображення золотої Десятої фортеці Української оборонної лінії. Поєднання вигідного ландшафтного і географічного розташування - на високому плато, захист водами річки, проходження Муравського (торгового) шляху, наявність лісу і розташування на кордоні степової і лісо – степової зон, мало велике значення у давні історичні часи для вибору майбутнього торговельного міста – фортеці. Невиключно, що опис про добре укріплене половецьке місто – фортецю на високому плато в Іпатіївському літопису має відношення, безпосередньо, до нашої місцевості, і князь Ігор в поході на половців спускався із фортечного пагорбу і переходив річку Берестову.
Золота фортеця символізує історичну значимість місцевості району не тільки під час існуванні «Української оборонної лінії», а також в часи антів і кіммерійців, скіфів і сарматів, готів і гунів, у ІХ - Х сторіччя, як фортеця і торгове місто на північному кордоні Хазарського каганату, а після походу Святослава на Хазарський каганат – як південний кордон Київської Русі. З появою половців і утратою степових володінь Київською Руссю, як добре укріплене половецьке місто – фортеця. В часи Золотої орди місцеві мешканці - козаки використовувались, як охорона кордонів татаро-монгольської імперії, і невиключно існування, в той час, на високому міському плато укріпленого козацького форпосту. До кінця XVIII сторіччя територія нашого району не втрачає значення прикордонної і трактової фортеці зі змінною напрямку застосування, як північний кордон Ногайського ханства, потім Війська Запорізького, і пізніше південний кордон імперії.
Золоті стрічки, які поділяють великий щит на п’ять частин, символізують історичні торгівельні і сучасні транспортні шляхи району.
Зображення бойової зброї уособлює символ волі і степового простору, символізує історичне і культурне багатство району, вказують на історичну долю сучасної території.
Зображення колосів пшениці - є ознакою сільського господарства. З давнього часу район славився здобутками у сільському господарстві. Сьогодні загальна площа пашні складає 79,1 тис. га. Основною спеціалізацією району є зрощування зернових та технічних культур.
Зображення кобзи - уособлює розвинуту сучасну культуру району і культурну спадщину нашої землі, яка своїм корінням походе із далекого минулого.
Зображення книги – є ознакою значної ролі освіти в житті мешканців району, уособлює постійну турботу про зростаюче покоління. З історичних джерел відома що мешканці Українського степу, в тому числі сучасної території району володіли письменністю та будівельними знаннями на відміну від кочівників, що з’являлися на теренах сучасного району. Першу державну школу на території району було відкрито у Десятій фортеці 13 квітня 1752 року.
Срібне зображення бурової вишки обрамоване гілками лавру - є ознакою щедрості і багатства району, символізує газовидобувну промисловість, як основне джерело економічного розвитку території і добробуту його жителів. В 60 роках ХХ сторіччя на території району було відкрито газові родовища, що сприяло росту міста, збільшенню населення, розвитку економіки та промисловості.
В якості утримувачів щита Великого герба Берестинського району використане зображення запорізького козака та козачки, які символізує місцеве населення Українського степу, своєрідний етнос, що склався під впливом племен кочівників, слов’янського племені антів і воїнів Київської Русі. Крім того образ запорізького козака і козачки втілює в собі українське козацтво і населення, яке будувало фортецю і Українську оборонну лінії.
Зображення перехрестя шабель і жезла Гермеса - відображає факт входження земель району до території Запорізької Січі, та існування на його теренах «зимових» поселень козаків, де вони окрім занять сільським господарством, займалися торгівлею, завдяки проходженню торгового «Муравського шляху».
Напис «Велич і добро крізь віки» на срібній стрічці – символізує духовне та культурне багатство населення району.
ОПИС ТА СИМВОЛІКА ПРАПОРА БЕРЕСТИНСЬКОГО РАЙОНУ
Прапор Берестинського району (надалі – прапор) являє собою прямокутне трикольорове полотнище із співвідношенням сторін 2:3. Кольори і розташування смуг на прапорі відтворено у відповідності до військового прапору Десятої фортеці. У центрі прапора розміщено Малий герб Берестинського району, вписаний у золотий картуш, що увінчано рослинною короною. Від Малого герба по колу відходять 12 рівнопропорційних смуг, вужчі у центрі і ширші по краях, із послідовністю кольорів: білий, червоний, зелений. Кожна кольорова смуга відділена одна від іншої золотою стрічкою.
Пропорції прапора узгоджені з розмірами Державного прапора України, загальна композиція прапора гармонує з геральдичним рішенням побудови герба району, а кольорові гами прапора з гербовими барвами. Прапор створений з урахуванням історичної традиції.
СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ
Золотий – ознака багатства, добробуту, сили, верховенства.
Срібний (білий) – ознака чистоти, непорочності.
Зелений – ознака достатку, волі, надії, радості,
Червоний – ознака великодушності, мужності, відваги, сміливості.
Синій – ознака вірності, чесності, шляхетності, бездоганності.
ДЕКІЛЬКА ФАКТІВ З ІСТОРІЇ
Перший герб та прапор Берестинщини — герб і прапор Украінського Ландміліцького корпусу і Української оборонної лінії.
26 серпня 1736 року було затверджено символіку Українського Ландміліцького корпусу - «полки повелено строить под знамена с вензелем императрицы».В основі герба використовувався овальний щит із червоним полем і золотим вензелем імператриці Анни Іоанівни, поміщений у центрі картуша однакової форми для польових, гарнізонних і ландміліцьких полків.
Картуші відрізнялися один від одного тільки коронами, що їх вінчали: імператорськими, царськими, князівськими, земельними, що символізують історичний статус тієї або іншої території. Також було затверджено прапор Українського Ландміліцького корпусу – полотно зеленого кольору із гербом корпусу по центру.Таким чином, із затвердженням символіки Ландміліцького корпусу, було затверджено перший герб і прапор Берестинського району як адміністративної території Української оборонної лінії.
У 1736 році територія Української лінії з адміністративним центром у місті - фортеці Бєльовська розкинулася від місця впадання ріки Орель у ріку Дніпро до Сіверського Дінця, проходила західними й північними берегами рік Орель, Берестова, Берека і складалася з 22 слобод, 16 фортець і 49 редутів.
Другий герб Берестинщини — герб Донецького пікінерського полку.
У 1776 році для Донецького пікінерського полку було затверджено герб: блакитний щит, поділений надвоє білою смугою, що символізувала ріку. У верхній частині щита були зображені навхрест лежачі шабля й спис, а в нижній частині – гроно червоного винограду із зеленим листям. З 11 червня 1764 року Донецький пікінерський полк займав територію від Бєльовської фортеці (Берестин) до фортеці Святого Петра (Ізюм) - всього десять фортець зі штабом у місті-фортеці Бєльовська. 10 серпня 1764 року до Донецького пікінерського полку увійшли 5 козацьких сотень: Китайгородська,
Маяцька, Орельська, Царичанська, Нехворощанська.
Герб Донецького пікінерського полку змінив герб Ландміліцького корпусу і став другим гербом адміністративної території сучасного Берестинського району.
Третій герб Берестинщини – герб міста Костянтинограда, повітового адміністративного центру.
7 березня 1842 року імператорським указом було затверджено герб міста Костянтинограда – адміністративного центру Костянтиноградського повіту, який використовувався у якості територіальної символіки.
Поштова марка Костянтиноградського повіту