Символіку територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району розроблено авторським колективом у складі: Муригіна Миколи Олексійовича і Фролова Костянтина Михайловича та затверджено рішенням Красноградської районної ради від № 178 від 26.10.2007 року.

Великий герб району

Центральною частиною Великого герба є гербовий щит Малого герба, який вписано у стилізовану рослинну золоту мантію. Внутрішня частина мантії має поле синього кольору з 14

золотими восьмипроміневими зірками, над щитом розміщено перехрестя шабель і жезла Гермеса. В нижній частині мантія переплетена срібною стрічкою з написами:

«Красноградський район», «1731» – з правої сторони (зліва від глядача), «1922» – з лівої сторони (з права  від глядача). Обабіч Малого гербового щита розташовані два утримувача:

з правої сторони (з ліва від глядача) – запорізький козак в одязі початку XVIII сторіччя, який лівою рукою тримає гербовий щит;

з лівої сторони (з права від глядача) – козачка в одязі XVIII сторіччя, яка правою рукою утримує  гербовий щит.

Зображення виконано з використанням графічної комп’ютерної програми і на підставі етнографічних досліджень українських та російських науковців. Будь яке співпадіння зовнішності утримувачів гербового щита випадкове.

Малий герб району

Малий герб територіальних громад міста, сіл та селищКрасноградського району, відповідно до сучасних вимог, має форму іспанського щита. В центрі щита розміщено золоте рельєфне зображення Бєльовської фортеці, у відповідності до схеми 1750 року. Щит герба розділено поєднаними греческим і перевернутим вилоподібним золотим хрестом на 5 частин, з використанням трьох кольорів: зеленого, червоного та синього, де розташовані срібні (білі) стилізовані зображення:

у 1-ому зеленому полі – бойової зброї;

у 2-ому червоному полі – колосів пшениці;

у 3-ому червоному полі – кобзи (попередниці бандури);

у 4-ому зеленому полі – розкритої книги;

у 5-у синьому полі – бурової вишки з лавровими гілками.

Малий герб, у відповідності до сучасних вимог, вписано у золотий декоративний картуш, що увінчаний рослинною короною.

 

СИМВОЛІКА ВЕЛИКОГО І МАЛОГО ГЕРБІВ

Головною фігурою гербового щита є золоте схематичне зображення Бєльовської фортеці. Поєднання вигідного ландшафтного і географічного розташування – на високому плато, захист  водами річки, проходження Муравського торгового шляху, наявність лісу і розташування на кордоні степової і лісо – степової зон, мало велике значення у давні історичні часи для вибору майбутнього торговельного міста – фортеці. Невиключно, що опис про добре укріплене половецьке місто – фортецю  на високому плато в Іпатіївському літопису має відношення, безпосередньо, до нашої місцевості, і князь Ігор в поході на половців спускався із Красноградського пагорбу і переходив річку Берестову.

Золота фортеця символізує історичну значимість місцевості району не тільки під час існуванні «Української оборонної лінії», а також в часи антів і кіммерійців, скіфів і сарматів, готів і гунів, у ІХ сторіччі на початку Х сторіччя в якості фортеці і торгового міста на північному кордоні Хазарського каганату, а після походу Святослава на Хазарський каганат – як фортеця на південному кордоні Київської Русі. З появою половців і втратою степових володінь Київською Руссю в якості добре укріпленого половецького міста – фортеці. В часи Золотої Орди місцеві мешканці – козаки були задіяні, як охорона кордонів татаро – монгольської імперії, і невиключне існування, в той час, на високому Красноградському плато укріпленого козацького форпосту. До кінця XVIII сторіччя територія нашого району не втрачала значення прикордонної і трактової фортеці зі  змінною напрямку почергового застосування, з початку, як північний кордон Ногайського ханства, потім Війська Запорізького, і пізніше південний кордон Російської імперії.

Золотий поєднаний греческий і перевернутий вилоподібний хрест, стрічки якого поділяють гербовий щит на п’ять частин, символізують історичні торгівельні і сучасні транспортні шляхи Красноградщини.

Зображення бойової зброї уособлює символ волі і степового простору, символізує історичне і культурне багатство Красноградщини, вказують на багату історію району.

Зображення колосів пшениці – є ознакою сільськогосподарської направленості діяльностті жителів сучасної території району. З давнього часу Красноградський район славився здобутками у сільському господарстві. Сучасна Красноградщина – сільськогосподарський район, загальна площа пашні 79,1 тисяч Га. Основною спеціалізацією району є зрощування зернових та технічних культур.

Зображення кобзи – уособлює  розвинуту сучасну культуру Красноградського району і культурну спадщину нашої землі, яка своїм корінням походе із далекого минулого.

Зображення розкритої книги – є ознакою значної ролі освіти в житті мешканців району, уособлює постійну турботу про зростаюче покоління. З історичних джерел відома що мешканці Українського степу, в тому числі сучасної території Красноградщини володіли письменністю та будівельними знаннями на відміну від кочівників. Перша державна школа на території району з’явилася у 1754 року

Срібне зображення бурової вишки обрамоване гілками лавру – є ознакою щедрості і багатства Красноградщини, символізує газовидобувну промисловість, як основне джерело економічного розвитку Красноградського району і добробуту його жителів. В 1966 році на території Красноградського району було відкрито газове родовище, що сприяло росту міста, збільшенню населення, розвитку економіки та промисловості району.

В якості утримувачів щита Великого герба Красноградського району використане зображення запорізького козака та козачки, які відображають місцеве населення Українського степу, в тому числі Красноградщини, своєрідний етнос, що склався на основі слов’янського племені антів під впливом племен кочівників і воїнів Київської Русі. Крім того образ запорізького козака і козачки втілює в собі українське козацтво і населення, яке приймало участь у відбудуванні фортеці та будівництві Української оборонної лінії.

Перехрестя шабель в різні віки було символом багатьох кочових племен, та його використання у Велекому гербі району відображає факт входження сучасної території Красноградщини до кіммерійської потім скіфської, сарматської, пізніше половецької держав, а потім до Вольностей Війська Запорізького.

Жезл Гермеса є ознакою розвинутої торгівлі на території району з давнії часів, завдяки проходженню торгового «Муравського шляху».

Зображення чотирнадцяти восьмипроміневих золотих зірок є ознакою об’єднаних територіальних громад та їх кількість співподдає з сумарною кількістю сільських та міської рад Красноградського району.

Напис «1731» з правої сторони на срібній стрічці (зліва від глядача) – відображає рік заснування адміністративної території з центром у Бєльовській фортеці, яка підпорядковувалась Воєнній колегії.

Напис 1922 з лівої сторони на срібній стрічці (з права  від глядача) –  відображає рік адміністративної реформи, внаслідок якої було утворено Красноградський район.

ОПИС ТА СИМВОЛІКА ПРАПОРА КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ

Прапор територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району, являє собою прямокутне трьохкольорове полотнище із співвідношенням сторін 2:3. Прапор району створений з урахуванням історичної традиції. Кольори і розташування смуг на  прапорі району відтворено у відповідності до прапору Бєльовського полку. У центрі прапора розміщено Малий герб територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району. Від Малого герба по колу відходять 12 рівнопропорційних смуг, вужчі у центрі і ширші по краях, із послідовністю кольорів: білий, червоний, зелений. Кожна кольорова смуга відділена одна від іншої золотою стрічкою.

Пропорції прапора району узгоджені з розмірами Державного прапора України, загальна композиція прапора гармонує з геральдичним рішенням побудови герба району, а кольорові гами прапора з гербовими барвами.

 

ШТАНДАРТ ГОЛОВИ КРАСНОГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

 

Штандарт голови Красноградської районної ради являє собою синє полотнище квадратної форми із співвідношенням сторін 1:1. У центрі штандарту розміщено Великий герб територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району.

Загальна композиція штандарта гармонує з геральдичним рішенням побудови Великого герба територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району.

 

ШТАНДАРТ ГОЛОВИ КРАСНОГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Штандарт голови Красноградської РДА і являє собою синє-жовте полотнище квадратної форми із співвідношенням сторін 1:1. У центрі штандарту розміщено Великий герб територіальних громад міста, сіл та селищКрасноградського району.

Загальна композиція штандарта гармонує з геральдичним рішенням побудови Великого герба територіальних громад міста, сіл та селищ Красноградського району, а кольорові гами штандарта відповідають барвам державного прапору України.

СИМВОЛІКА КОЛЬОРІВ

золотий  (жовтий) – ознака багатства, добробуту, сили, верховенства.

срібло (білий) – ознака чистоти, непорочності.

зелений – ознака достатку, волі, надії, радості,

червоний – ознака великодушності, мужності, відваги, сміливості.

синій (блакитний) –  ознака вірності, чесності, шляхетності, бездоганності.

ДЕКІЛЬКА ФАКТІВ З ІСТОРІЇ

Перший герб та прапор Красноградщини— герб і прапор Украінського Ландміліцького корпусу і Української оборонної лінії.

26 серпня 1736 року було затверджено символіку Українського Ландміліцького корпусу - «полки повелено строить под знамена с вензелем императрицы».В основі герба використовувався овальний щит із червоним полем і золотим вензелем імператриці Анни Іоанівни, поміщений у центрі картуша однакової форми для польових, гарнізонних і ландміліцьких полків.

Картуші відрізнялися один від одного тільки коронами, що їх вінчали: імператорськими, царськими, князівськими, земельними, що символізують історичний статус тієї або іншої території. Також було затверджено прапор Українського Ландміліцького корпусу – полотно зеленого кольору із гербом корпусу по центру.Таким чином, із затвердженням символіки Ландміліцького корпусу, було затверджено перший герб і прапор Красноградського району як адміністративної території Української оборонної лінії.

У 1736 році територія Української лінії з адміністративним центром у місті - фортеці Бєльовська розкинулася від місця впадання ріки Орель у ріку Дніпро до Сіверського Дінця, проходила західними й північними берегами рік Орель, Берестова, Берека і складалася з 22 слобод, 16 фортець і 49 редутів.

Другий герб Красноградщини — герб Донецького пікінерського полку.

У 1776 році для Донецького пікінерського полку було затверджено герб: блакитний щит, поділений надвоє білою смугою, що символізувала ріку. У верхній частині щита були зображені навхрест лежачі шабля й спис, а в нижній частині – гроно червоного винограду із зеленим листям. З 11 червня 1764 року Донецький пікінерський полк займав територію від Бєльовської фортеці (Красноград) до фортеці Святого Петра (Ізюм) - всього десять фортець зі штабом у місті-фортеці Бєльовська. 10 серпня 1764 року до Донецького пікінерського полку увійшли 5 козацьких сотень: Китайгородська,

Маяцька, Орельська, Царичанська, Нехворощанська.

Герб Донецького пікінерського полку змінив герб Ландміліцького корпусу і став другим гербом адміністративної території сучасного Красноградського району.

Третій герб Красноградщини – герб міста Костянтинограда, повітового адміністративного центру.

7 березня 1842 року імператорським указом було затверджено герб міста Костянтинограда – адміністративного центру Костянтиноградського повіту, який використовувався у якості територіальної символіки.

Поштова марка Костянтиноградського повіту