Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних чоловіків, жінок і дітей, життя яких були забрані Голодомором 1932–1933 років і масовими штучними голодами 1921–1923 і 1946–1947 років. Це не просто дата в календарі, це одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, це день, коли ми схиляємо голови перед незламністю нашого народу, перед тими, хто витримав нелюдські випробування, і перед тими, чиї імена назавжди залишилися у скорботній тиші.
Голодомор був злочином, спрямованим на знищення української нації, її духу, її права на власне майбутнє. Але через десятиліття забуття та замовчування ми повернули правду. Ми відновили голос тих, кому його намагалися відібрати. І сьогодні наш святий обов’язок – не дозволити цій правді згаснути.
У цю скорботну мить ми згадуємо не лише про трагедію, а й про силу. Про незламність людей, які попри все зберегли віру, мову, культуру, прагнення до свободи. Їхній біль — це наш оберіг, який нагадує: ми не маємо права бути байдужими до цінностей свободи, гідності та державності.
Нехай свічка пам’яті, яку ми запалюємо сьогодні, стане символом нашої єдності та відповідальності перед минулими й прийдешніми поколіннями. І нехай вона освітлює шлях до майбутнього, де такі трагедії ніколи більше не повторяться.
Вічна пам’ять жертвам Голодомору. Слава Україні!
З Україною в серці, з вірою в ПЕРЕМОГУ.
Заступник голови Берестинської районної ради Тетяна ДУРАЧЕВСЬКА.