Визнання батьківства в судовому порядку
Згідно ст.126 Сімейного кодексу походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
За відсутності такої спільної заяви, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений матір’ю дитини до ймовірного батька дитини, а також може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК України, тобто, за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записані за вказівкою матері.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. При вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Верховний Суд зазначив, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
ЄСПЛ зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
За більш детальною інформацією та необхідною консультацією або роз’ясненням, Ви можете звертатися до відділу «Красноградське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Красноград, вул. Бєльовська, 90, 3 поверх, каб.30, контактний номер телефону 7-05-29 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800 213 103.