Є в нашому місті святі місця. Сюди приходять ветерани, щоб згадати найважливіші події свого життя, приводять дітей, а потім і внуків красноградці, аби й вони знали, що їхні батьки й діди гідно витримали всі випробування долі й залишили своїм нащадкам найбільший спадок: українську державу та нашу квітучу малу батьківщину.
Тож недаремно й заходи до 73-ї річниці звільнення району від фашистських загарбників розпочалися з покладання квітів до пам’ятного знака на честь заснування міста, меморіалів «Літак» і «Танк», до могил невідомих солдатів на центральному кладовищі.
А в цей час на Малій площі міста вже формується святкова колона. У руках багатьох людей — квіти. Урочистою ходою керівники району та міста, ветерани, представники трудових колективів, учнівська й студентська молодь пройшли до Братських могил, де традиційно відбуваються заходи, пов’язані з подіями Другої світової війни.
Полум’яніє на сонці Вічний вогонь. Час від часу біля меморіалу змінюється почесна варта — її несуть школярі міста. Цей день назавжди буде наповнений радістю і водночас — гірким смутком. Не лише тому, що звільнення українських міст і сіл пов’язане з чималими людськими втратами. Час безжальний і до фронтовиків, які вистояли у тій немилосердній війні.
Про це говорив, звертаючись до присутніх, голова районної державної адміністрації Євген Третяков.
— Маємо пам’ятати, яку дорогу ціну заплатили наші діти й прадіди за повернення миру на рідну землю. Це був і безмежний подвиг, і справжня самопожертва, — наголосив він.
За мужність та любов до рідного краю дякував людям старшого віку голова районної ради Володимир Птишник. Він зазначив:
— Їхні добрі справи продовжувати нам. Тому хочу звернутися насамперед до молоді: давайте разом розбудовувати нашу малу батьківщину та примножувати славу Красноградщини.
Теплі щирі вітання пролунали також із вуст міського голови Володимира Максима, голови районної організації ветеранів України Василя Кривобока, настоятеля Свято-Благовіщенського храму протоієрея Миколая.
Потім була панахида за нашими земляками, які не повернулися додому з війни або залишили цей світ у мирний час.
До обеліску вдячні нащадки поклали яскраві букети квітів.
Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Тож ми знову і знову приходитимемо до цього святого місця, де, здається, зупинився час. Та жива наша світла пам’ять…
Джерело: Вісті Красноградщини