«Це не просто ювілей. Це — жива історія. Історія талановитих учнів, відданих викладачів, небайдужих батьків і безмежної любові до творчості.

Для мене це свято має ще й особистий зміст — п’ять років тому моя донька закінчила цю школу за класом скрипки. Я знаю зсередини: тут не просто навчають. Тут відкривають дитяче серце до краси, до музики, до натхнення. Саме тут формується майбутнє — через ноти, пензлі, сцену й довіру до кожної дитини.

Саме тут приходить глибоке розуміння: «Мистецтво не вчить, як жити. Воно вчить бачити в житті зміст». І школа мистецтв — наш провідник до цієї глибини, джерело, з якого бере початок ріка таланту. А там, де живе талант — там живе і дух нації.

Бажаю всім, хто щодня творить в цій школі, міцності духу, творчої наснаги та віри в перемогу — як у мистецтві, так і в житті. А самій школі — й надалі бути осередком культури, що формує не лише обдаровану молодь, а й справжніх українців — гідних, свідомих, сильних. Адже саме через мистецтво ми зберігаємо своє коріння, мову й душу.» - звернулася до присутніх Тетяна Миколаївна.

Її слова стали щирим відлунням вдячності й гордості за школу, яка вже сім десятиліть виховує покоління українських митців.