Четвертого січня голова районної ради Володимир Птишник провів кілька нарад, на яких ішлося про подальшу діяльність підприємств комунальної сфери, а також інших установ та організацій, що забезпечують належне функціонування медичної, освітньої та культурної галузей Красноградщини. Насамперед він привітав усіх присутніх зі святами, подякував за спільну працю у 2017-му, побажав успіхів та здійснення задумів у новому році. Усі важливі питання, за переконанням очільника райради, мають вирішуватися у тісній співпраці з районною державною адміністрацією, органами місцевого самоврядування, котрі в умовах децентралізації влади отримали додаткові повноваження та ресурси для розвитку своїх населених пунктів.
Заклади освіти – у пріоритеті
Спочатку відбулися збори із представниками освітньої сфери. Під час спілкування керівники загальноосвітніх закладів району, центрів позашкільної освіти та дитячо-юнацької творчості, ДНЗ № 5 та № 17, дитячо-юнацької спортивної школи інформували про здійснення навчально-виховного процесу, проведену господарську роботу та означили загальні проблеми, які потрібно вирішити вже найближчим часом. Вони стосувалися ремонту покрівель, харчоблоків, облаштування тротуарів, закупівлі пандусів. Для шкіл залишається актуальним питання організації зовнішнього незалежного оцінювання якості знань та наповнюваність класів. Адже кількість дітей у закладах сільської місцевості постійно скорочується. Хоча це вже не стільки освітянська, як соціальна проблема, спричинена демографічною ситуацією в країні. Нині на порядку денному — запровадження інклюзивних класів. Це питання також не залишається без уваги. Антоніна Турова, начальник відділу освіту райдержадміністрації, запропонувала своїм колегам подбати про озеленення території шкіл, аби створити там своєрідні квіткові оазиси.
Підсумовуючи розмову, Володимир Птишник наголосив на доцільності встановлення систем відеоспостереження в навчальних закладах. Адже безпека дітей — найголовніший пріоритет і для влади, і для педагогів та батьків.
Комунальні підприємства: результати помітні
Минулого року в місті виконано значний обсяг робіт щодо встановлення вуличного освітлення. Практично 80% території Краснограда темної пори доби вже не потопає у пітьмі. Працівниками комбінату комунальних підприємств установлено понад тисячу ліхтарів. Директор ККП Сергій Ткаченко говорить, що в найближчих планах — завершити підключення ліхтарів на вул. Українській.
Колективом житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства торік відремонтовано 30 будинків та 10 під’їздів. Нині роботи заплановані на мікрорайоні 3, а також у багатоповерхівках на вулицях Полтавській, Копиленка, Котляревського та інших. Вирішено чимало проблем із тепломережею та водопостачанням, де за цей час відбулися позитивні зміни.
— У цьому напрямку активно працюватимемо й далі, — наголосив Володимир Птишник. — Адже нормальна діяльність комунальної сфери — це тепло і затишок в оселях наших земляків, це поліпшення якості їхнього життя.
Головний лікар комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги Красноградського району» Ганна Васенко зосередилася на матеріально-технічному забезпеченні медичних закладів у сільській місцевості. Вона зазначила, що досить добре оснащені Кобзівська, Наталинська та Володимирівська амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. Інші потребують допомоги в оновленні обладнання, меблів тощо. У фельдшерських пунктах Першотравневого, Копанок, Балок та інших населених пунктів потрібно провести великі ремонти. Це стосується і медичних установ Вознесенського та Хрестища.
Чимало зроблено минулого року й щодо вирішення нагальних проблем центральної райлікарні. Як повідомив головний лікар ЦРЛ Олександр Колодяжний, коштом районного бюджету було придбано сучасний флюорограф, який запрацює вже цього місяця. Завершено виготовлення проектної документації щодо утеплення корпусів районної лікарні. Реалізація проекту дозволить не лише зберегти тепло у відділеннях, а й суттєво зекономити енергоресурси, що використовуються для опалення приміщень. І надалі продовжуватимуться внутрішні ремонти відділень.
Заклади культури – у чому проблема?
Є над чим працювати й галузі культури району. Подальших ремонтів потребують районний Будинок культури та бібліотека. Дещо більше потрібно зробити в школі естетичного виховання та краєзнавчому музеї. Але, як повідомила завідувач сектору культури та туризму РДА Наталя Сіліна, головна проблема — у фінансових можливостях. Хоча керівники всіх установ налаштовані на плідну працю, спрямовану на забезпечення культурних потреб різних верств населення. Так, Наталія Швець зосередила увагу присутніх на планах щодо зведення планетарію, на розробці проекту реконструкції центрального входу, де розташовується сенсорний інформаційний кіоск. Незабаром у районній бібліотеці відбудеться урочисте відкриття молодіжного хабу, що дозволить повніше задовольняти інформаційні потреби молодого покоління.
Разом із громадами
Розглядалися й інші важливі питання. Досить змістовною була розмова очільника райради з керівниками органів місцевого самоврядування.
Спочатку підбили підсумки зробленого у минулому році. Практично всім територіальним громадам було чим похвалитися. Але сьогодення висуває багато інших проблем, що потребують розв’язання. Одна з них стосується не лише експлуатації, а й приналежності доріг, що пролягають територією району. Так, цьогоріч коштом районного, міського та сільських бюджетів виконано значні обсяги ремонтів твердого покриття. Але багато ще потрібно зробити в цьому напрямку. Район має нагальну потребу в мобільному асфальтному заводі. Тож пропозицію Володимира Птишника щодо його придбання підтримали очільники всіх територіальних громад.
— Ми знаємо про те, які проблеми роками створювалися в дорожньому господарстві. Шляхи руйнувалися, а ми не могли їх вчасно лагодити, бо не мали власного асфальту. Тому мобільний завод із його виробництва — це насамперед реальні кроки до поліпшення інфраструктури нашого краю, — пояснив свою позицію очільник районної ради.
Розглядалися також питання щодо участі ініціативних груп населених пунктів району в обласному конкурсі «Разом в майбутнє» та інших грантових проектах. Це дозволить не лише суттєво поліпшити інфраструктуру міста, сіл і селищ, а й зекономити бюджетні ресурси та використати їх для реалізації інших планів, спрямованих на розвиток територій.